Ми всі пам’ятаємо один із найбільших економічних крахів два десятиліття тому, коли фондовий ринок США обвалився через «спекулятивну бульбашку» оцінки активів нежиттєздатних інтернет-стартапів. Мало того, що збиткові стартапи збанкрутували в той час, але ця бульбашка навіть вдарила по успішним компаніям, які налагодили бізнес-процеси та добре отримували прибуток.
Правда в тому, що зараз багато експертів знаходять певну схожість із поточною ситуацією. Можливо, минулі помилки допоможуть нам впоратися з кризами в майбутньому.
Інтернет 90-х: Бета-технологія
Перша половина дев’яностих років минулого століття ознаменувалася активним розвитком інтернет-ресурсів. Це був час буму пов’язаних з Інтернетом компаній (онлайн-аукціон eBay, онлайн-книжковий магазин Amazon, пошукові системи, такі як Google, Yahoo тощо).
Найбільшими оптимістами були інвестори, які вкладали величезні суми в невідомі стартапи. За даними Investopedia, в 1999 році близько 39% венчурного капіталу США було зосереджено в Інтернет-компаніях зі значно завищеною капіталізацією. Такі компанії засновувалися чи не щодня.
Засновники таких стартапів зробили все можливе, щоб зібрати якомога більше інвестицій і використати їх для реклами та впізнаваності бренду, щоб залучити ще більше коштів у майбутньому. Вони не турбувалися про налагодження бізнес-процесів, пошуку прибуткових ніш, отримання прибутку.
У січні 2000 року, на піку необачних витрат, 14 інтернет-стартапів змогли дозволити собі найдорожчу телевізійну рекламу під час Суперкубку, найважливішої спортивної події в Сполучених Штатах. Через два місяці фондовий ринок пережив різкий історичний обвал.
Очевидно, «спекулятивна бульбашка» надулась до межі, і однаково, рано чи пізно лопнула би. Деякі вирішальні події у світі прискорили це. Першою ознакою неминучого колапсу стала новина про те, що Японія (на той час друга за величиною економіка світу) занурюється в рецесію. Це призвело до паніки продажу акцій технологій, які були особливо вразливими незалежно від того, в який бік зміниться погіршення глобального економічного клімату.
Деякі розумні та швидкоплинні компанії, такі як Deli, зрозуміли це раніше за інших: ринок досяг свого історичного максимуму, і нічого хорошого не було на горизонті. Тому вони почали продавати свої акції. Інші інвестори помітили це і наслідували, перетворивши цю тенденцію на сніговий ком.
Крім того, у 2000 році ФРС підвищила ключову кредитну ставку, що зменшило інвестиційний капітал. На тлі цих подій багато інвесторів почали розуміти, що левова частка стартапів доткомів не навчилися отримувати прибуток.
Після того, як «бульбашка» лопнула, багато перспективних стартапів залишилися без грошей. Ця галузь економіки була повністю спустошена. Навіть компанії, які дійсно могли отримувати прибуток завдяки своїм ефективним бізнес-моделям, зазнали величезних збитків.
На відновлення ринку після обвалу знадобилося 14 років. Тобто люди, які купили акції в березні 2000 року, лише у 2014 році досягли нульового чистого прибутку.
Сьогодення світової економіки
На сьогоднішній день корпоративний борг, що нависає над світовою економікою, сягнув найвищого рівня за весь час і становить понад 300 трильйонів доларів Станом на червень 2022 року загальний державний борг США досяг 30,56 трлн доларів, тоді як внутрішньодержавні активи склили трохи більше 6 трлн доларів.
Нинішня система капіталізму не працює для переважної більшості людей, лише для деяких великих інвесторів.
Все почалося з того, що державні банки по всьому світу почали друкувати трильйони доларів, сподіваючись поштовхнути економіку. Банки використовували ці гроші для купівлі облігацій, вкладаючи величезні суми в руки великих інвесторів. Ці інвестори мали витратити гроші та стимулювати споживчу економіку, що, у свою чергу, сприяло б створенню робочих місць. Однак це не спрацювало, і причина проста: інвестори, які отримали ці гроші, не хотіли їх витрачати, а натомість воліли реінвестувати. В результаті вони почали інвестувати отримані кошти, піднімаючи ринок на нові висоти. У той час як зарплати в реальному секторі економіки стагнували, акції досягли історичних максимумів до пандемії коронавірусу.
Сьогоднішні рухи ринку залежать від очікувань інвесторів від центральних банків (таких як ФРС) щодо здійснення значних грошових вливань.
На ринку облігацій стільки грошей, що інвестори готові отримати менший прибуток. У результаті дохідність багатьох державних облігацій впала до нуля або навіть нижче. В ЄС є багато випадків негативних процентних ставок, тобто позикодавець дає гроші та сплачує відсотки позичальнику. Інвестори підштовхуються до негативних процентних ставок, отримуючи менший прибуток, маючи на руках багато грошей. Таким чином, ми маємо схему, коли капітал циркулює від банків до великих інвесторів і назад, минаючи звичайних людей. Багато експертів вважають, що ситуація лише погіршуватиметься, оскільки уряди в усьому світі продовжуватимуть позичати величезні суми грошей.
Точка неповернення
Третій рік поспіль світова економіка проходить справжній краш-тест. У січні 2020 року світ зіткнувся з пандемією, яка перевернула все з ніг на голову. Covid-19 паралізував багато секторів економіки та змусив мільярди людей адаптуватися до нових умов життя.
Через пандемію економічна активність багатьох держав знизилася більше ніж на два роки, що позначилося на інвестиційній активності, динаміці зайнятості та добробуті населення.
Минуло два роки карантину, і світ почав потроху виходити з кризи. Але, 24 лютого, вперше з 1945 року світ зіткнувся з повномасштабною війною в центрі Європи. Економічні наслідки війни в Україні відчуваються в усьому світі. Російська агресія спричинила тиск на світові ціни на сировинні товари, посилила збої в ланцюжках поставок та сприяла зростанню інфляції у більшості країн світу. Світова економіка цього року втратить трильйон доларів через вторгнення РФ. Про це свідчать підрахунок видання The Economist
Як було зазначено вище, інфляція стала однією з головних загроз для багатьох країн світу. Ще до початку повномасштабної війни в Україні на тлі дисбалансу попиту та пропозиції, зростання вартості сировини наростала інфляція.
Треба звикати до інфляції та всіх негараздів, які вона викликає, бо вона зростатиме. У США інфляція досягла найвищого рівня з 1982 року.
Окрім продовольчої та енергетичної кризи, нас може чекати повний перерозподіл ринків на геополітичному рівні. «Тектонічний зсув» такого масштабу тягне за собою підвищення волатильності та довгострокові втрати ефективності. Він радикально порушує ланцюги поставок і правила глобальної економіки, які існували протягом останніх 77 років.
Сьогоднішня криза набагато гостріша, ніж у 2000 році. У короткостроковій перспективі ринок криптовалют слідуватиме за рухом акцій. Проте, оскільки галузь розвивається та з’являються нові сфери використання, у нього є шанс стати незалежним гравцем. У будь-якій кризі капітал шукає «надійного притулку» (дорогоцінні метали, продукти харчування, криптовалюти).
Увесь світ має зрозуміти: чим швидше закінчиться війна в Україні, тим менше середньострокових і довгострокових наслідків матиме світова економіка.
