Історія британця Джеймса Гавеллса нещодавно сколихнула мережу. Чоловік випадково викинув диск з 7500 біткоїнів – статок у 273 мільйони доларів. А загалом тих, хто розчарувався, забув чи загубив пароль від цифрового гаманця, став жертвою банальної випадковості, – за деякими даними, близько 4 мільйонів. Тож близько третини біткойнів лежать у таких гаманцях без руху. А це десятки, сотні мільйонів доларів.
Будьте певні – саме в цю секунду десятки чи сотні хакерів або й простих людей намагаються підібрати цифрові ключі до цих гаманців. Втім, підібрати пароль з 32 цифр та букв нереально. Ну, принаймні у цьому запевняють спеціалісти. Та нікого це не зупиняє.
Але звідки взялися гроші в гаманцях та самі гаманці? І як розбагатіти, не підбираючи ключі?
Коли в травні 2020 року авторка епопеї про Гарі Поттера Джоан Роулінг попросила пояснити їй, як працює біткоїн, світ насторожився. Коли акторка Мейсі Вільямс, яка зіграла Ар’ю Старк в серіалі «Ігри Престолів», спитала своїх підписників у твіттері, чи варто купувати біткоїн, більша частина з 90 тисяч відповідей була – ні, не варто! І вже через місяць курс біткоїна блискавично підскочив – за один-однісінький давали 41 тисячу доларів. Успіх біткоїна і самої ідеї цифрової валюти, яка не підпорядковується будь-якій державі і будь-яким контролюючим органам, став заразним.
Сьогодні у світі існують – і майже щодня дорожчають – сотні криптовалют. Кожна з них має назву та підтримується мережею анонімних комп’ютерів по всьому світу. Головна ідея – створити альтернативу централізованій банківській системі, яка не тільки все контролює, а й постійно відбирає частину ваших грошей на своє власне забезпечення. У криптовалют все навпаки – немає ні центру, ні контролюючих чи фіскальних фінустанов.
«Немає центрального органу, який мав би доступ до всіх учасників. Глобально, кожен працює з кожним», – розповів ТСН.Тижню директор криптовалютної біржі Семен Каплоушенко.
фото REUTERS
Трохи історії
Все це придумав такий собі Сатоші Накамото – один із найбільш загадкових персонажів в історії людства. Але хто такий Накамото, як він виглядає, де живе – досі певно ніхто не знає. Наразі невідомо, чи це одна людина, чи кілька. Але саме Сатоші – чи група програмістів, яка ховається під цим іменем – у 2008 році описав принципи створення та існування біткоїна – першої цифрової валюти. І почав видобувати криптовалюту (трошки пізніше цю діяльність назвали модним словом майнінг). Найкрутішою ідеєю було те, що є межа кількості цієї валюти. Максимум, скільки їх можна створити – це 21 мільйон біткоїнів. Тож включити такий собі «друкарський верстат», як у випадку з іншими валютами, ніхто не зможе.
Чи можна «хакнути» головний комп’ютер? Ось тут на всіх злодіїв, аферистів і навіть спецслужби чекає розчарування. Кожна купівля, переказ, чи зберігання криптовалюти не мають ніякого конкретного місця. Все відбувається ніби одразу скрізь: кожна найдрібніша оборудка – купівля, продаж, дарування, переказ грошей – все записується на всіх серверах системи. І якщо щось сфальшувати в одному місці, всі інші відразу це виявлять.
Майнери – це люди, які проводять обчислення та кодують історію всіх цих транзакцій в окремі блоки.
Директор криптовалютної біржі Семен Каплоушенко пояснює ТСН.Тижню, що раз на п’ятнадцять хвилин всі транзакції збираються в один блок. «Він шифрується, підбирається ключ, щоб цей блок зашифрувати. Хто перший збере цей блок, фактично, отримає винагороду», – каже він.
Це і є майнінг. Зараз порахували: кодувати перші блоки у 2009-му було в 500 000 раз легше, ніж сьогодні! Операцій з біткоїнами було мало, і перші обчислення можна було робити фактично на папері! Потім ти міг встановити спеціальну програму на домашній комп’ютер, включити її і займатися своїми справами.
Нові фермери
Дмитро Сус ще чотири роки тому керував відділом генеральної прокуратури і був пов’язаний з гучними скандалами. Сьогодні, коли майнити можна лише на спеціальному обладнанні, Дмитро збирає і продає спеціальні ферми для майнінгу. «Раніше на домашньому комп’ютері ви могли запустити, і «бітки» штампувалися десятками», – розповідає він ТСН.Тижню.
Правда, схоже на «Поле Чудес» з казки про Буратіно?
Ферми, які вирощують чи видобувають електронні гроші, це великі комп’ютери, більша частина яких відеокарти. Така ферма в різні часи – в залежності від попиту на майнінг, тобто на видобуток – коштує від 500 до 5000 доларів. Дмитро розповідає, що зазвичай витрачені на таке криптовалютне фермерство гроші повертаються протягом кількох місяців.
Ферми, які майнять електронні гроші, це великі комп’ютери, більша частина яких – відеокарти / фото REUTERS
«Одна карта приносить від долара до 15 доларів. Звичайна ферма – вісім карт. Тобто дві нормальні ферми дають 233 долари за тиждень», – розповідає Дмитро Сус.
«Попідписував договори з виробниками й було таке, що повні вантажні машини відеокарт приїздили до мене, а далі вже ми їх розподіляли. Збирали ці ферми», – ділиться бізнесмен «нюансами» бізнесу.
«Печери Алі-Баби»
За кілька років Дмитро продав десь тисячу ферм. Про клієнтів не розказує, більшість з них свій майнінг ховають якомога глибше.
«Є люди, в яких одна ферма, а є люди, в кого майнінгові заводи. Це просто непристойно великі гроші, якщо у вас більша потужність, ніж 5 ферм, ніж 10 ферм. Ми говоримо за 100, за 700 ферм. Та я знаю близько 10 людей, у яких приблизно 4 тисячі ферм. Фактично це завод. Але де вони знаходяться, вам ніхто не скаже – ніхто не буде бігати містом і казати, що мені кожну секунду капають мільйони», – розповідає ТСН.Тижню Дмитро Сус.
Ця «печера Алі-Баби» набагато ближче, ніж ви думаєте. Україна ще шість років тому вийшла в лідери по видобуванню криптовалют. У нас майнять на квартирах, у гаражах, і навіть у цехах покинутих заводів!
«В якийсь момент в Україні було 60% потужності «бітка». Десь у 2014 році. І навіть були побоювання, що у групи людей є понад половину потужності мережі», – розповідає ТСН.Тижню директор криптовалютної біржі Семен Каплоушенко.
Цифрові гроші – реальні проблеми
Більшість проблем може початися, коли майнери починають виводити зароблене на звичайні банківські картки. Ці транзакції легко відстежуються банками, і походженням коштів можуть зацікавитися правоохоронці.
Антон, зібравши свою першу ферму у 2017-му, з часом довів їхню кількість до восьми. Він розповів ТСН.Тижню, що розміщені ці ферми були на трьох квартирах – у бабусь та дідусів. «Ферми ще й тепло давали. Взимку платити за опалення взагалі не треба було», – каже він.
Чи варто інвестувати в криптовалюти? На піку криптовидобування Антон заробляв до чотирьох тисяч доларів на місяць. При цьому витрати на електрику сягали 14 тисяч гривень. Утім зараз він покинув майнінг – тепер заробляє, торгуючи на криптовалютній біржі. Антон радить початківцям інвестувати лише в біткоїн та ще кілька основних криптовалют: «Я б радив біткоїн, ефір, латкоїн. Щоб зайти в криптовалюту, не треба купувати цілий біткоїн. Можна придбати на 100-200 доларів. Можна купувати і просто тримати. Це найкраща стратегія».
В супермаркеті Антон доводить – сьогодні між продажем криптовалюти та отриманням гривні на банківську карту проходять лічені секунди. Ось, на картці недостатньо коштів. Антон продає маленьку долю кібервалюти лайткоїн і за хвилину на картку надходить понад 800 гривень.
Експерти кажуть, що на хвилі постійного друку трильйонів нових доларів в США, ціна на біткоїн може дорости до 100 000 доларів. Потім він неодмінно почне падати, породжуючи нові чутки про смерть криптовалют, а потім знову почнеться зростання.
Ця криптовалютна лихоманка припиниться лише тоді, коли одного дня світ прокинеться і дізнається – держави домовилися про створення першої універсальної цифрової валюти. Та в таку фантастичну домовленість поки що повірити важче, ніж у перше людське місто на Марсі.
